Хтось
Із Заходу

Американський реп я почав слухати ще як був малий, років у 10-12. Як і всі, почав із Тупака. Одного разу в містечку Берегове на Закарпатті, де живуть мої рідні, під час прогулянки з братом і сестрою познайомився з хлопцями, які приїхали на “жигулях”, мали якісь мінусовки й щось фрістайлили на ходу. Мені це сподобалось, і я захотів спробувати. Спершу виходило неоковирно, а потім — цілі історії. Я сам шокувався з себе, наскільки глибоко мене це захопило – то круте відчуття, коли ти знаходиш спосіб самовиразитись. З часом це перейшло вже в написання текстів для пісень. У класі 7-8 писався спершу на мікрофон ноутбука, а потім мій дідусь зробив для мене найкращий подарунок у моєму житті – мікрофон, яким я користуюсь досі. Однокласникам я довгий час свою музику не показував. Думав, будуть критикувати, скажуть, що нічого незвичайного в моїх співах нема. Мені й самому було соромно перший час за те, що я записував, хіба що найближчому оточенню показував, своїм батькам – ми ж завжди для них найкращі діти. Уперше мені сподобалось те, що записав, десь у класі 10, я тоді спробував щось зробити в стилі андеграунд. У мене була група «Шепіт Мас», писали про всіляке районівське, ситуації понтові, усе в дусі підліткової класики. «Шепіт Мас» припинив існування, коли ми вже розхотіли писати пісні, вірніше, у нас це не виходило робити разом, просто з товаришем по гурту обірвалася подальша дорога. А років через 3-4 я почав робити музику під іменем Вованич Західний або Хтось Із Заходу.